Аннотации:
Перед вченими, які звільнилися від ідеологічних поглядів радянської історіографії, постає завдання прояснити і вивчити постать Якова Гальчевського, як рішучого полководця повстанської армії, що боролася з армією червоноармійців та протистояла чекістам. Мета роботи – аналіз деяких історичних джерел, орієнтувань, форм, тактики та стратегії загону Гальчевського проти політики більшовицького уряду з 1920 по 1924 рік, виявлення загальних тенденцій та регіональних особливостей цього явища – причинно-наслідкових зв’язків та роль українського руху опору, як фактору, що змусив більшовиків змінити свою продовольчу й сільськогосподарську політику, та дослідити його роль.
