Значущість дисбіозу та особливості його перебігу при поєднанні з хронічним панкреатитом

Abstract

У статті представлено ряд сучасних аспектів розвитку, персистування та прогресування хронічного панкреатиту за наявності дисбіозу. Охарактеризовано значення мікробіоти для життєдіяльності людини. Приділено увагу ролі сахаролітичної та протеолітичної флори, які за певних умов можуть стати потенційно небезпечними для здоров’я. Підкреслена неоднозначність коротколанцюгових жирних кислот (бутирату, пропіонату та ацетату). Так, бутират у якості первинного джерела енергії використовують клітини кишечнику, а печінка використовує пропіонат у глюконеогенезі при його потраплянні у портальну циркуляцію. Щодо значення ацетату, то він систематично циркулює по різних периферичних тканинах. Наголошується на онкопротективній властивості коротколанцюгових жирних кислот відносно колоректального раку. Визначено роль кишкової проникності, зв’язок між мікробіотою кишечнику, підшлунковою залозою, жировою тканиною та мозком, що викликають відповідні психосоматичні стани. Крім того, розкрито значення стану гастроінтестинальної регуляції, імунних механізмів та клінічної картини залежно від локалізації дисбіотичних порушень. Звертається увага на здатність мікробіоти перетворювати первинні жовчні кислоти на вторинні, що сприяє підтримці цілісності кишкової стінки, попереджаючи транслокацію бактерій, завдяки вмісту антитіл до імуноглобуліну А, які виробляються пейєровими бляшками і можуть регулювати навантаження кишечної мікробіоти. Наголошується на значенні порушень такого механізму, як сигнальний шлях. Так, активація Takeda G-білок-зв’язаного рецептора (TDR) збільшує секрецію глюкагоноподібного пептиду-1 (GLP-1) із L-клітин, ентероендокринних клітин, які попереджають ожиріння. Детально розібрані класифікації дисбіозу тонкої та товстої кишки за ступенями, підкреслено значення ферментного, гнильного та грибкового дисбіозу.

The article presents a number of modern aspects of the occurrence, persistence, and progression of chronic pancreatitis upon dysbiosis syndrome. The importance of microbiota for human life is characterized. Attention is paid to the role of saccharolytic and proteolytic flora, which can become potentially hazardous under certain conditions.The ambiguity of short-chain fatty acids (butyrate, propionate, and acetate) is emphasized. Thus, butyrate is used as a primary energy source by intestinal cells; liver uses propionate in gluconeogenesis when it enters the portal circulation.As for the importance of acetate, it circulates systematically via various peripheral tissues. Attention is focused on the oncoprotective property of short-chain fatty acids in colorectal cancer. The authors reflect on the role of intestinal permeability, the relationship between the intestinal microbiota, the state of the pancreas, adipose tissue and the brain, which cause psychosomatic conditions.In addition, the state of gastrointestinal regulation, immune mechanisms and clinical picture is revealed, depending on the localization of dysbiotic disorders. Attention is drawn to the ability of the microbiota to convert primary bile acids into secondary ones, which contributes to maintaining the integrity of the intestinal wall, preventing bacterial translocation due to the content of antibodies to immunoglobulin A, which are synthesized by Peyer’s patches and can regulate the load of the intestinal microbiota.The importance of such a mechanism as the signaling pathway and its violations is underlined. Thus, activation of Takeda G-protein-coupled receptor (TDR) increases the secretion of glucagon-like peptide-1 (GLP-1) from L cells, enteroendocrine cells that prevent the development of obesity. The degree clinical classifications of the small and large intestinal dysbiosis are described in detail; the importance of enzymatic, putrefactive, and fungal dysbiosis is emphasized.