Самовиховання та його роль при професійному розвитку студентів

Abstract

У статті розглядається самовиховання та його роль при професійному розвитку студентів. Здійснено аналіз наукових підходів, щодо зазначеної проблематики. На основі цього аналізу визначено, що головною метою підготовки та виховання у закладах вищої освіти є допомога студентам як майбутнім висококваліфікованим фахівцям знайти своє місце в житті, побачити свою самоцінність, знайти своє призначення та покликання, і мотивувати себе до самовдосконалення та самоосвіти. Обґрунтовано, що самовиховання – це довготривалий процес, результатом якого є особистісний розвиток людини протягом всього життя. Виявлено, що самовиховання відноситься до одного з видів самоуправління, направленого на вдосконалення себе. Воно включає перспективне та оперативне самоуправління. Аргументовано, що самовиховання, як і виховання виконує соціальну функцію формування особистості, є свідомим і цілеспрямованим процесом формування етичних і психологічних характеристик людини. Самовиховання є вторинним, воно відбувається тоді, коли людина підготовлена до нього життям і вихованням, тобто коли вона починає розуміти себе як особистість, замислюватися над своєю соціальною роллю в сьогоденні і в майбутньому, а також проявляти певну самостійність у практичному житті, іншими словами, коли вона досягає певного ступеня розвитку свідомості і самосвідомості, життєвого досвіду. Розглянуто головні методи самовиховання, до яких віднесено: самозобов’язання, самозвіт, самоаналіз, самоконтроль, самооцінку і самокритику. Підсумовано, що проблема самовиховання студентів при професійному розвитку на сьогоднішній день є актуальною як ніколи, тому, що займаючись самовихованням студенти набувають бажаних рис характеру та якостей, у них розвивається сила волі, викорінюється погана звичка «відкладати все на потім». Вони вчаться розуміти свої почуття, відчуття, бажання, регулювати свою поведінкову діяльність, що в результаті приведе не тільки до самовиховання, а й до саморозвитку. Зроблено висновок: самовиховання відіграє одну із важливих ролей в становленні майбутнього фахівця. Необхідно постійно розвивати та вдосконалювати знання, уміння, навички, що формуються у студентів під час навчання у закладі вищої освіти. У процесі формування самовиховання особистості на майбутню успішну професійну діяльність студенти розвивають свої професійні та особистісні здібності і характеристики відповідно до обраних цілей, позбавляються звичок і якостей, які заважають професійній самореалізації. При формуванні навичок до самовиховання у студентів потрібно залучати психологічну службу закладу, кураторів та тьюторів.

The article deals with self-education and its role in the professional development of students. The author analyzes scientific approaches to this issue. Based on this analysis, it is determined that the main purpose of training and education in a higher education institution is to help students as future highly qualified specialists find their place in life, see their self-worth, find their purpose and vocation, and motivate themselves to self -improvement and self-education. It is substantiated that self-education is a long -term process that results in a person's personal development throughout life. It has been found that self-education is one of the types of self-management aimed at improving oneself. It includes perspective and operational self-management. It is argued that self-education, like education, performs the social function of personality formation, is a conscious and purposeful process of forming ethical and psychological characteristics of a person. Self-education is secondary, it occurs when a person is prepared for it by life and upbringing, that is, when he or she begins to understand himself or herself as a person, to think about his or her social role in the present and future and to exercise a certain degree of independence in practical life, in other words, when he or she reaches a certain degree of development of consciousness and self-awareness, life experience. The main methods of self-education are considered, which include: self-commitment, self-report, self-analysis, self-control, self-assessment and self-criticism. It is summarized that the problem of self-education of students in professional development is more relevant today than ever, because by engaging in self-education, students acquire the desired character traits and qualities, develop willpower, and eradicate the bad habit of "putting everything off for later." They learn to understand their feelings, sensations, desires, and regulate their behavioral activities, which will eventually lead not only to self-education but also to self-development. It is concluded that self-education plays an important role in the formation of a future specialist. It is necessary to constantly develop and improve the knowledge, skills and abilities that students develop while studying at a higher education institution. In the process of forming self-education of a personality for future successful professional activity, students develop their professional and personal abilities and characteristics in accordance with the chosen goals, get rid of habits and qualities that interfere with professional self-realization. When developing students' skills for self-education, the psychological service of the institution, curators and tutors should be involved.