У статті робиться спроба встановити зв’язки між творами британського письменника-міфотворця Д.Р.Р. Толкіна та його академічною роботою як професора давньоанглійської мови. Доводиться, що в інтерпретації творів автора, в літературознавчому чи перекладознавчому аспектах, слід керуватися тим, що Толкін був перш за все лінгвістом, а потім письменником, відтак, лише знання витоків творчості автора та ретельний лінгвістичний аналіз його текстів може бути основою для можливих інтерпретацій та перекладів.
The article attempts to connect J.R.R Tolkien’s mythological works with his academic activities as a professor of Old English. We argue that the interpretation of his heritage, both literarytheoretic and linguistic, should be guided by the fact that for Tolkien, the linguistic aspect always took priority over the literary aspect. Therefore, an adequate interpretation and translation of his texts will only be possible if they are based on the knowledge of the sources of this author’s creativity and a thorough linguistic analysis of his texts.
