Стаття присвячена дослідженню власних імен художніх персонажів, cтворених уявою письменника і включених ним у текст англійської поезії нонсенсу. Автор намагається проаналізувати функціональне навантаження антропонімів у віршованих формах літератури абсурду з погляду семантики, синтактики і прагматики, визначити значимість різно аспектного аналізу функцій антропонімів для більш глибокого розкриття художніх бразів твору.
The article is devoted to the investigation of literary proper names, created by the writer’s imagination in English poetry of nonsense. The author deals with semantic, syntactic and pragmatic functions of proper names in poetical nonsense texts and tries to determine their relevance in creating literary images.
