Розвиток вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки молодшими школярами з особливими освітніми потребами

Abstract

Стаття присвячена одній з актуальних проблем розвитку вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки учнями з особливими освітніми потребами. Важливими компонентами причинно-наслідкових зв’язків є такі операції, як аналіз, синтез, узагальнення, порівняння, абстрагування та класифікація. Встановлено, що у більшості учнів з порушеннями інтелектуального розвитку, затримкою психічного розвитку, складними порушеннями спостерігається низький рівень розвитку вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між явищами та предметами. Зазначається, що учні з порушеннями інтелектуального розвитку часто невірно встановлюють причинно-наслідковий зв’язок між явищами чи ситуаціями та неправильно пояснюють причинно-наслідкові відношення та замінюють їх тавтологічними відповідями, хаотично виконують завдання, помилки не виправляють; учні із затримкою психічного розвитку не встановлюють причинних зв’язків між незрозумілими явищами та предметами, а за допомогою навідних запитань, надавали частково правильні відповіді; учні зі складними порушеннями на запитання не дають жодної відповіді та відмовчються на навідні запитання, без використання наочності встановлення причинно-наслідкових залежностей дається надзвичайно важко. Визначено, що майже половині учнів з порушенням зору, розладами спектру аутизму притаманний низький рівень розвитку вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між явищами та предметами. Зазначається, що учні з порушеннями зору мають труднощі встановлення причинно-наслідкових залежностей через зниження можливості до прогнозування та через збідненість життєвого досвіду, але за допомогою навідних запитань правильно встановлюють причинно-наслідковий зв’язок і намагаються давати відповіді вірно; учні з розладами спектру аутизму через порушення адекватного оцінювання обставин не завжди вірно встановлюють причинність між певними явищами, на запитання відмовчуються і не бажають давати відповідей, також вони не готові до взаємодії.

The article is devoted to one of the current problems of developing the ability to establish cause and effect relationships by students with special educational needs. The main components of cause and effect relationships are analysis, synthesis, generalization, comparison, abstraction, and classification. It has been established that the majority of students with intellectual development disorders, developmental delay, and complex disorders have a low level of the ability to establish cause and effect relationships between phenomena and objects. It is mentioned that students with intellectual disabilities often incorrectly establish and explain cause and effect relationships between phenomena or situations and replace them with tautological answers, do tasks chaotically, never correct mistakes; students with mental retardation do not establish causal relationships between incomprehensible phenomena and objects but due to leading questions they could give partially correct answers; students with complex disorders totally can not answer the questions even they are offered the leading questions, it is extremely difficult for them to establish cause and effect relationships without visualization. It was determined that almost half of students with visual impairments and autism spectrum disorders have a low level of the ability to establish cause and effect relationships between phenomena and objects. It is noted that students with visual impairments have difficulties with establishing cause and effect relationships due to decrease of the ability to predict and because of poor life experience, but due to leading questions they establish the cause and effect relationships correctly and try to give correct answers; students with autism spectrum disorders, because of lack of adequate assessment of circumstances, infrequently establish the causality between certain phenomena, and refuse to answer questions and interact with environment.