METHODOLOGICAL FEATURES OF JUNIOR SCHOOLCHILDREN’S COGNITIVE COMPETENCE FORMATION IN THE PROCESS OF MUSIC EDUCATION

Abstract

The article actualizes the problem of methodological features of junior schoolchildren’s cognitive competence formation in the process of music education. It is noted that introduction of a complex of various methodological tools with the aim of clarifying multifaceted scientific contradictions effectively influences the process of music education. Attention is focused on the fact that formation of the cognitive competence of the younger generation is an important scientific problem, the development of which is based on significant results of scientific research. It is argued that the methodological features of formation of the investigated phenomenon are determined by three groups of methods, in particular: stimulation of interest in musical phenomena; cognitive and demonstration methods; methods of creating search and heuristic situations. The materials of the article make it possible to generalize that the methods of stimulating interest in musical phenomena (comparison and intonation‐thematic processing of musical images, etc.); cognitive and demonstration methods (figurative explanations and demonstration of musical works, emotional impact on students); methods of creating search‐heuristic situations (multivariate perceptions of musical works, artistic‐emotional drama, musical‐creative tasks) have a positive effect on the formation of cognitive competence of junior schoolchildren by means of musical art.

У статті актуалізовано проблему методичних особливостей формування пізнавальної компетентності школярів молодшого віку у процесі музичного навчання. Відзначається, що упровадження комплексу різноманітних методичних засобів з метою з’ясування багатоаспектних наукових протиріч ефективно впливає на процес музичного навчання. Акцентується увага на тому, що формування пізнавальної компетентності підростаючого покоління – важлива наукова проблема, розробка якої ґрунтується на суттєвому науковому доробку. Аргументовано, що методичні особливості формування досліджуваного явища визначаються трьома групами методів, зокрема: стимулювання інтересу до музичних явищ; пізнавально‐демонстраційні методи; методи створення пошуково-евристичних ситуацій.