Показать сокращенную информацию
dc.contributor.author | Ризуник, Назар Юрійович | |
dc.date.accessioned | 2024-10-06T10:08:39Z | |
dc.date.available | 2024-10-06T10:08:39Z | |
dc.date.issued | 2023 | |
dc.identifier.citation | Ризуник Н. Ю. Українське питання в діяльності Ліги Націй (1919-1934 рр.): магістерська роб.: 014 Середня освіта (Історія) / Назар Юрійович Ризуник. – Кам’янець-Подільський, 2023. – 101 с. | uk_UA |
dc.identifier.uri | http://elar.kpnu.edu.ua/xmlui/handle/123456789/8295 | |
dc.description.abstract | Поразка Перших визвольних змагань призвела до загострення українського питання, оскільки українські землі виявились розчленованими поміж нових держав – СРСР, Польщі, Чехословаччини, Румунії. Ставлення держав-переможниць до України було непослідовним і двояким. З одного боку, Ліга Націй проголошувала право націй на самовизначення, а з іншого боку – не давало такого права українцям. Проте, міжнародна спільнота все ж визнавала за українцями права на існування і вимагала від Польщі і СРСР поважати їх права, зокрема і прагнення до автономії. Протягом міжвоєнного періоду українська еміграція створювала дипломатичні клуби та громадські організації з метою висвітлення українського питання і привернення уваги громадськості. Українці вимагали, аби держави-члени Ліги Націй виконували покладені на них зобов’язання щодо надання українцям автономії. Особливо гострою була полеміка із Польщею та СРСР, котрі всіляко порушували будь-які зобов’язання. | uk_UA |
dc.language.iso | uk_UA | uk_UA |
dc.publisher | Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка | uk_UA |
dc.subject | 014 Середня освіта (Історія) | uk_UA |
dc.title | Українське питання в діяльності Ліги Націй (1919-1934 рр.) | uk_UA |
dc.type | Thesis | en |