Abstract:
У сучасному суспільстві зростає необхідність у формуванні здоров’язбережувальної компетентності як ключової складової професійної та загальної культури особистості. Здоров’я є не лише індивідуальною цінністю, а й важливим соціальним ресурсом, що впливає на якість життя, продуктивність праці та розвиток суспільства загалом. У зв’язку з цим проблема формування здоров’язбережувальної компетентності набуває особливої актуальності у сфері освіти та професійної підготовки. Здоров’язбережувальна компетентність охоплює систему знань, умінь і навичок, спрямованих на збереження, зміцнення та відновлення здоров’я, а також на формування відповідального ставлення до власного фізичного, психічного та соціального благополуччя. Вона є необхідним компонентом підготовки фахівців різних галузей, зокрема педагогів, медичних працівників, соціальних працівників та представників інших професій, що мають безпосередній вплив на здоров’я і добробут населення
