Проблема повсякдення у фокусі історії

Abstract

Окреслити одним рядком основну тенденцію розвитку історіографії XX ст. в царині дослідження історії думки та духовної культури людства можна, напевно, акцентуванням на тому, що це рух від історії ідей до інтелектуальної історії1, с. 89. Предметне поле інтелектуальної історії надзвичайно широке й допускає поліваріантність у підходах 2, с. 25, в яких значно більшою мірою відбилися реальні потреби "переакцентації" історичного знання - від простеження "загальних закономірностей" до проникнення у деталі соціальної взаємодії і культурних взаємовпливів З, с. 156. Сучасна інтелектуальна історія вимагає нового бачення минулого, в якому йдеться, насамперед, не про «зовнішню історію» об’єктів, а про "внутрішню історію" суб’єктів, власне, про "людську" історію 4, с. 32 Мета даної розвідки полягає у спробі проаналізувати головні концептуальні підходи до розгляду проблеми історії повсякденності як одного з напрямків нової історії в сучасній вітчизняній та зарубіжній історіографії.