Abstract:
Портретний жанр в українському графічному мистецтві є важливою формою візуалізації національної ідентичності, історичного досвіду та духовного спадку. Упродовж століть портрет не лише фіксував зовнішність людини, а й слугував засобом розкриття її внутрішнього світу, соціального статусу, національної належності та ментального клімату епохи. Це своєрідне «дзеркало часу», через яке сучасник і нащадок можуть побачити не лише індивідуальний образ, а й цінності, ідеали та естетичні орієнтири суспільства. Мета роботи – здійснити комплексне дослідження портрета як жанру в українському графічному мистецтві, зокрема аналіз його історичного розвитку, художніх особливостей, технічних прийомів та ролі у формуванні національної ідентичності.
