Аннотации:
У спортивній боротьбі, зокрема в дзюдо, правила змагань зазнають постійних змін. Це зумовлює трансформацію вимог до змагальної діяльності й, відповідно, вимагає переорієнтації всієї методики підготовки спортсменів. Такий процес неможливий без ґрунтовного наукового аналізу змагальної практики, що стає базою для оновлення змісту та структури тренувального процесу. Мета дослідження – обґрунтувати й експериментально перевірити ефективність застосування інтервальних тренувальних моделей у підготовці дзюдоїстів, спрямованих на розвиток периферичного компонента спеціальної витривалості, підвищення рівня техніко-тактичної результативності та оптимізацію змагальної діяльності в сучасних умовах.
