Аннотации:
Булавовусі або денні лускокрилі (Lepidoptera, Rhopalocera) включають дві надродини (Papilionoidea, Hesperioidea) та є одними з найпомітніших представників ентомофауни. Відіграючи значну роль в екосистемах як фітофаги й запилювачі, Rhopalocera також мають особливе науково-дидактичне й естетичне значення. Вони є однією з найзручніших індикаторних груп безхребетних під час досліджень наземних екосистем (Kudrna, 1986; Канарський, 2002; Плющ, 1989). Через високі вимоги до умов середовища існування значна частина видів Rhopalocera виявилися особливо вразливими до антропогенних впливів. В Україні під загрозою зникнення різного ступеня перебувають до 70 видів Rhopalocera (до 30% фауни), а 10-15 видів імовірно вже зникли з фауни країни (Popov, 1997; Канарський, 2005, 2011). Багато з них належить до ксеротермофільного екологічного комплексу. Тому дослідження угруповань Rhopalocera у ксеротермних екосистемах є актуальними, зважаючи на високий рівень їх трансформації, а також на високий ступінь екологічної вразливості цієї групи комах (Kudrna, 1986). Кам’янецьке Придністров’я – унікальний природний комплекс із великим біогеографічним, екологічним, природоохоронним значенням і рекреаційним потенціалом. Більша частина його території належить до складу НПП «Подільські Товтри», через що дослідження біоти тут є актуальним завданням. Враховуючи значний ступінь антропогенної трансформації природних екосистем Поділля, важливими є також дослідження вторинних екосистем регіону, з’ясування їх значення для збереження біорізноманіття та оцінка антропогенних впливів різного виду й інтенсивності на їхні угруповання. Еколого-фауністична характеристика Rhopalocera потрібна й для формування уяви про загальне біорізноманіття регіону, а дослідження їхніх екологічних особливостей та моніторинг угруповань може бути підставою для реалізації стратегії природокористування в умовах антропогенної трансформації та деградації природних екосистем. Таким чином, зважаючи на значну функціональну роль Rhopalocera у природних екосистемах, їх потенційне науково-прикладне значення і стан загрози, а також через особливий природоохоронний статус Кам’янецького Придністров’я тема досліджень є актуальною.