Динаміка і характер етнодемографічних процесів в країнах Євросоюзу (70-ті рр. ХХ – десяті роки ХХІ ст.)

Abstract

Значимість дослідження полягає у тому, що воно не лише комплексно виокремлює наслідки відвертого ігнорування багатьма європейськими монархами ролі італійського націоналізму в процесі розбудови державності, а й звертає увагу на можливу небезпеку перетворення його на знаряддя боротьби проти цінностей демократії під прикриттям захисту інтересів нації. Подібна модель розвитку Італії має стати пересторогою для України, адже в умовах політичної нестабільності та економічної кризи у нашій державі, як показує досвід, не виключена можливість активізації й зростання впливу в суспільстві сторонніх (переважно проросійських) політичних сил. Зрештою, в українській історіографії проблематика дослідження ще не знайшла належного висвітлення. Мета роботи полягає в тому, щоб на підставі аналізу опублікованих джерел та історіографічного доробку дослідників охарактеризувати увесь процес пошуку європейськими державами шляхів дипломатичного врегулювання територіальних проблем в Італії на Віденському конгресі 1814–1815 рр.