Особливості наративного дискурсу в романах Дж. М. Кутсі

Abstract

Джон Максвелл Кутсі (інші варіанти написання імені українською і російською мовами – Кутзее, Кутзеє; 1940 р. н., Кейптаун, ПАР) – англомовний південноафриканський письменник, лінгвіст, лауреат Нобелівської премії 2003 року в галузі літератури, володар двох Букерівських премій (за роман "Життя і час Міхаеля К." у1983 р. і за роман "Безчестя" у 1999 р.) та багатьох інших літературних нагород. Останнім часом у літературознавстві сформувалася окрема галузь знань, яка отримала назву наратології, тобто мистецтва оповіді. В ній осмислюються принципи, засоби, прийоми та форми організації оповіді в літературі. Важливу роль у наративній структурі твору відіграє така категорія, як точка зору (або фокалізація). Обґрунтуванню її значущості для всієї художньої системи твору і способів моделювання оповідних фокусів присвячені окремі монографічні дослідження. Мета роботи – виявити основоположні принципи організації оповіді в романах Дж. М. Кутсі кінця ХХ – початку ХХІ ст (романи "Фо", "Елізабет Костелло", "Володар Петербурга") і з’ясувати ефективність їх творчого застосування в різних аспектах ідейно-смислового наповнення творів.