Форми художньої концептуалізації історії у творчості Салмана Рушді

Abstract

У літературному житті Великої Британії кінця ХХ ст. особливий інтерес викликає творчість письменників – вихідців із країн Сходу, які беруть активну участь у західних культурних процесах. Творчий доробок таких авторів не тільки репрезентує загальні тенденції новітньої англійської літератури, а й свідчить про оформлення своєрідної течії в її межах. Провідними й плідними фігурами літературного життя Англії стали, серед інших, нобелівський лауреат Відіадхар Найпол (виходець із Тринідаду), японець Казуо Ішігуро, китаєць Тімоті Мо, нащадок пакистанського емігранта Ханіф Курейші та Салман Рушді, індієць за походженням. У творчості таких письменників ("експатріантів", як інколи називає їх сучасна критика) спостерігається оригінальна творча взаємодія різних культурних традицій і художніх стилів, властивих як східним, так і західним світоглядним парадигмам. Мета даної роботи – визначити особливості художньої концептуалізації історії у творчості Салмана Рушді й на основі результатів поетологічного аналізу виявити зв‘язок творчості Рушді із сучасними процесами художньої еволюції англійського роману.