dc.description.abstract |
Фантастика як антипод реального / буденного супроводжувала увесь шлях розвитку людської цивілізації. Генетично закорінена в міфі, вона широко і багатогранно відтворена у жанрах усної народної творчості, і в ХІХ столітті виокремилася у цілу систему жанрів, що базувалися на категорії фантастичного. Американський письменник Айзек Азімов – це один із найбільш цікавих письменників, які творили в двадцятому столітті. Можна висловитися навіть так: Азімов був втіленням двадцятого століття – раціоналістичністю, жорсткого, технократичного, століття Атома, століття Космосу, століття Комп'ютера. І не тільки втіленням, а і його виразником. Ерудиція його була фантастичною в повному сенсі слова. Він знав усе про все. І писав про все. І писав дуже цікаво і пізнавально. І дуже багато. І для всіх. Він написав майже 500 книг. Переважна частина їх відноситься до жанру, який іменується науково-популярним і стосується практично всього на світі. Він писав детективи, багато з яких стали цілком класичними. А ще Азімов писав фантастику, точніше, наукову фантастику – справжню, сучасну, класичну наукову фантастику. В одному з довідників для початківця-читача наукової фантастики по кожному автору даються рекомендації – які його твори найбільш вдалі, з чого саме варто почати знайомство. По Азімову ніяких рекомендацій не дано. На питання – які книги Азімова бажано прочитати – дається проста відповідь: все. Мета дослідження: аналіз поетики науково-фантастичної прози вітчизняних і зарубіжних фантастів, представленої оповіданнями. |
uk_UA |