Диференційний підхід на заняттях фізичною культурою та його вплив на фізичну підготовленість хлопчиків 11-14 років

Abstract

На сучасному етапі розвитку теорії і практики фізичного виховання гуманізації та демократизації цього процесу, особливо гостро постає проблема виявлення індивідуальних рухових можливостей дітей, їх схильностей до різних видів рухової діяльності. Період 11-14 років відзначається як найкращий для початку занять багатьма видами рухової діяльності. Саме в цей період об'єктивно створюються сприятливі умови для розвитку рухових здібностей, сукупність яких обумовлює можливість дитини досягнути успіхів у певному виді рухової діяльності. Це покладає на вчителя фізичної культури безпосередній обов'язок – своєчасно визначити індивідуальні можливості дітей та забезпечити цілеспрямований вплив на їх розвиток, щоби учні могли реалізувати свої рухові задатки і обдарованість. Об'єкт дослідження – фізична підготовленість і соматичне здоров'я хлопчиків 11-14 років. Предмет дослідження – індивідуальні профілі моторної обдарованості дітей, що дають змогу диференціювати процес фізичного виховання. Мета дослідження – полягала у розробці науково-обгрунтованої системи оцінки індивідуальних можливостей хлопчиків 11-14 років.