Організація лікувальної фізичної культури для осіб похилого віку у системі реабілітації

Abstract

Використання засобів фізичної культури і масажу з лікувальною метою має давню історію. Протягом багатьох століть здійснювалася комплексна терапія захворювань за допомогою фізичних вправ, масажу, лікувального харчування, гартування, лазні, гідропроцедур, дозованої ходьби та ін. Не дивлячись на те, що наука ще не володіла точними даними про несприятливий вплив гіподинамії, лікарі того часу рекомендували активізацію рухового режиму при тих або інших захворюваннях і відхиленнях в стані здоров'я. Лікувальна фізкультура (ЛФК) – метод, що використовує засоби фізичної культури з лікувально-профілактичною метою для більш швидкого і повноцінного відновлення здоров'я і попередження ускладнень захворювання. ЛФК звичайно використовується в поєднанні з іншими терапевтичними засобами на фоні регламентованого режиму і відповідно до терапевтичних задач. Особливістю методу ЛФК є також його природно-біологічний зміст, оскільки з лікувальною метою використовується одна з основних функцій, властива всякому живому організму, – функція руху. Будь-який комплекс лікувальної фізкультури активно включає літню людину в лікувальний процес – в протилежність іншим лікувальним методам, коли людина похилого віку звичайно пасивна і лікувальні процедури виконує медичний персонал (наприклад, фізіотерапевт). Мета – визначити вплив лікувальної фізичної культури на людей похилого віку в системі реабілітації.