Іван Сірко: суперечлива постать української революції ХVІІ століття

Abstract

З відродженням і розбудовою України як самостійної незалежної держави особливого значення набувають нові підходи до висвітлення національного процесу та розвитку історичної думки через поборення помилкових схем і понять, заповнення «білих плям», повернення замовчуваних і забутих імен. Назріла гостра необхідність комплексного підходу до спроб осягнення та тлумачення подій і особистостей минулого в історичній науці. Актуальність такого дослідження зумовлюється, зокрема, й незгасаючим інтересом до того яскравого явища, яким було козацтво. Запорізька Січ виростила колосально велику плеяду героїв-борців за козацькі свободи, які боролися проти уярмлення українського народу. Досить згадати таких видатних запорожців як Іван Підкова, Петро Сагайдачний, Іван Сулима, Максим Кривоніс тощо. Серед них яскраво вирізняється ім’я Івана Сірка. Відзначимо, що у 60–70-ті роки ХVІІ ст. в Україні не було більш популярної людини, ніж Сірко. Неабияке значення має те, що в історії українського козацтва його вісім разів поспіль (хоча існує думка, що дванадцять) Запорізька Січ обирала його кошовим отаманом. Винятковим явищем у всесвітній історії воєнних баталій є те, що відважний кошовий отаман здобув у битвах більше п’ятдесяти перемог. Метою дослідження є ґрунтовне висвітлення ролі і значення діяльності та політичних поглядів кошового отамана Запорізької Січі Івана Сірка в часи Української революції ХVІІ ст.