Соціальна структура середньовічного міста: основні стани, їх права та обов'язки

Abstract

До початку Х ст. у Європі завершується процес феодалізації, коли майже уся власність належить феодалам, що несли службу своїм сеньйорам. Феодальне господарство мало натуральний характер і було автономним, таким чином гальмувався розвиток товарно-грошових відносин і формування ринку. Феодальна роздробленість, відсутність єдиних законів, податків валют лише посилювала процес натуралізації і господарської автономності. Проте утвердження феодальної системи мало і свої позитивні сторони. Однією із таких можна вважати початок розпаду сільської общини і відтік населення із села. У сільській місцевості з’являється надлишок населення, що за умови обмеженої кількості землі призводить до міграції деяких селян у міста. Таким чином, феодальна система зіграла важливу роль у формуванні середньовічних міст і в процесі середньовічного урбанізму. Середньовічне місто стало унікальним феноменом європейської історії. Виникнувши як частина феодальної системи, місто стало центром появи абсолютно нової культури, котра з часом призвела до зникнення феодалізму; місто призвело до появи нового стану – буржуазії, котра згодом стала основою населення Європи. Середньовічне місто сформувало сучасну університетську систему, ідею самоуправління певних колективів. Саме цим зумовлюється актуальність даної теми. Мета роботи: дослідити правовий статус, права та обов’язки соціальних груп середньовічного міста Західної Європи.