Ідейно-стильова самобутність прози М. Хвильового

Abstract

Микола Хвильовий – особлива постать у літературному процесі 20-х рр. ХХ ст. Його роль складно переоцінити, оскільки творча діяльність письменника визначила шляхи розвитку української прози. Він став реформатором нової української белетристики. У своїх новелах письменник уміло зображує роздвоєння людської особистості, у якому поєднуються різні, протилежні начала, боротьбу ірраціонального із раціональним. Він мав на меті зорієнтувати українську літературу в європейське русло, показати темні сторони людської душі, переосмислити концепцію людини на тлі національної та загальноєвропейської катастрофи. Усе це стало основним об’єктом дослідження українських літературознавців та критиків. Мета роботи полягає у з’ясуванні ідейних та стильових особливостей прозової спадщини Миколи Хвильового.