Вербалізація категорії ввічливості в постмодерному художньому дискурсі

Abstract

Одним із визначників мовленнєвої поведінки є етикетність спілкування, що знаходить своє відбиття у функціонально-семантичній лінгвістичній категорії ввічливості. Комунікативно-прагматичні особливості увічливості та її індикаторів є важливим складником комунікативної компетенції, що формує комунікативний імідж педагога-філолога. Мета роботи ‒ розкрити зміст категорії ввічливості та дослідити функціональний потенціал її мовних індикаторів в стереотипній поведінці героїв постмодерного українського художнього дискурсу.