Стилістичні особливості публіцистичної прози Левка Лук’яненка

Abstract

Сучасний етап розвитку мовознавчої теорії вирізняє поглиблений функційний підхід до тлумачення мовних явищ у поєднанні з антропоцентризмом лінгвістичних студій. Дослідників уже не задовольняють суто граматичні інтерпретації мінімальних одиниць та конструкцій мови; на перший план виступає зацікавлення механізмами їх витворення в тісному зв’язку із з’ясуванням активної ролі у процесі мовної комунікації її учасників – адресанта, тобто творця певного тексту, і адресата, якому текст призначений для сприйняття. Мета дослідження – комплексне вивчення засобів аксіології української мови на матеріалі публіцистики Левка Лук’яненка, вироблення підходу до опису лексичної системи мови з урахуванням наявності в ній специфічної з погляду формального представлення комунікативно необхідної функційної сфери аксіології.