Розумова працездатність у різні вікові періоди залежно від режиму рухової активності

Abstract

Вивчення вікової динаміки розумової працездатності при різних режимах повсякденної рухової активності. Методи дослідження. Проведено обстеження 128 практично здорових чоловіків 40–79 років з різними звичними режимами повсякденної рухової активності та різним руховим досвідом, а саме від майстра спорту до осіб, які ніколи не займалися фізичною культурою. Обстежуваних було розподілено на 4 групи, у кожній склад було проранжовано за віком з інтервалом у десять років. Розумову працездатність оцінювали, використовуючи методику коректурної проби. Результати дослідження. Аналіз одержаних даних представників зрілого і літнього віку засвідчив, що особи з високим рівнем повсякденної рухової активності аж до пізніх періодів онтогенезу мали статистично значущу перевагу в показниках розумової працездатності над однолітками, які ведуть малорухливий спосіб життя. Суттєвий вплив на динаміку розумової працездатності мала минула спортивна діяльність індивіда. Висновки. Особи з високим рівнем повсякденної рухової активності мають перевагу в значеннях показника уваги, інтенсивності уваги і швидкості переробки інформації, порівняно з однолітками, які ведуть малорухомий спосіб життя. Спортсмени, які зберегли високий режим рухової активності, переважають однолітків з інших дослідних груп у розумовій працездатності до семидесяти років.