Дисертаційне дослідження присвячене проблемі формування уявлень про сім’ю у підлітків з інтелектуальними порушеннями. Проаналізовано стан розробленості проблеми у загальній та спеціальній психолого-педагогічній літературі, зокрема: окреслено сутність поняття «уявлення про сім’ю»; обґрунтовано структуру уявлень про сім’ю підлітків з інтелектуальними порушеннями, визначено критерії, показники та рівні її сформованості; розроблено, апробовано та підтверджено ефективність диференційованої програми, спрямованої на формування уявлень про сім’ю у підлітків з інтелектуальними порушеннями; доведено ефективність використання програми формування уявлень про сім’ю у підлітків з інтелектуальними порушеннями з метою підготовки їх до самостійного сімейного життя. Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці методики емпіричного дослідження уявлень про сім’ю підлітків з інтелектуальними порушеннями; розробці та апробації диференційованої програми, спрямованої на формування уявлень про сім’ю у підлітків з інтелектуальними порушеннями; можливості використання матеріалів дисертаційного дослідження вихователями, корекційними педагогами, спеціальними психологами в межах виховної та корекційно-розвиткової роботи у спеціальних закладах освіти, на курсах підвищення кваліфікації педагогічних працівників, а також з метою подальших наукових досліджень. У дисертації висвітлено результати аналізу наукових підходів до визначення сутності поняття «уявлення про сім’ю», її структури та показників та рівнів сформованості. Встановлено, що більшість науковців визначають 3 уявлення про сім’ю як компонент соціальної свідомості, що містить узагальнений комплекс уявно відтворених образів, які відображають загальні ознаки майбутньої сім’ї, потенційних дружини або чоловіка та їх дітей, характер взаємовідносин між ними, особливості організації сімейного побуту тощо. Означені уявлення формуються під впливом різних чинників, зокрема: батьківська родина (її склад, особливості взаємин між її членами, рівень благополуччя); характер досвіду отриманого у ній; рівень ідентифікації сім’ї батьків із власною майбутньою сім’єю; статево-рольова ідентифікація; особливості перебігу підліткового віку, знання про сімейне життя отримані у закладі освіти та із інших джерел інформації (літератури, соціальних мереж, фільмів тощо). Визначено, що у контексті свідомого формування уявлень про майбутню сім’ю найбільш сприятливим є підлітковий вік, важливим новоутворенням якого є усвідомлення значення своєї статевої приналежності. Під впливом сприятливих мікросоціальних умов підлітковий вік характеризується виникненням орієнтації на майбутнє та побудовою нових планів, пов’язаних із дорослішанням та самостійним життям, в якому створення власної сім’ї займає важливе місце. Водночас в цілому уявлення підлітків з легким ступенем інтелектуального порушення є фрагментарними та недиференційованими в цілому. Уявлень цієї категорії учнів про самостійне сімейне життя науковці характеризують як спрощені, неповні, інфантильні, поверхневі та недостатні для самостійного створення благополучної родини та виховання дітей.
The dissertation research is devoted to the problem of formation of perceptions about family in adolescents with intellectual disabilities. The state of development of the problem in general and special psychological-pedagogical literature has been analyzed, specifically: the essence of the concept of perceptions about family' has been outlined; the structure of perceptions about family in adolescents with intellectual disabilities has been justified, criteria, indicators, and levels of its formation have been defined; a differentiated program aimed at forming perceptions about family in adolescents with intellectual disabilities has been developed, tested, and confirmed for its effectiveness; the effectiveness of using the program for forming perceptions about family in adolescents with intellectual disabilities for preparing them for independent family life has been proven. The practical significance of the obtained results lies in the development of a methodology for empirical research of perceptions about family in adolescents with intellectual disabilities; the development and testing of a differentiated program aimed at forming perceptions about family in adolescents with intellectual disabilities; the possibilities of using the materials of the dissertation research by educators, special education teachers, special psychologists within the framework of educational and correctional-developmental work in special education institutions, in professional development courses for educational practitioners, as well as for further scientific research. The dissertation research presents the results of the analysis of scientific approaches to defining the essence of the concept 'perceptions about family,' its structure, indicators, and levels of formation. It has been established that the majority of researchers define perceptions about family as a component of social consciousness that encompasses a generalized complex of imaginatively reproduced images reflecting the general characteristics of the future family, potential spouses or 8 partners, and their children, as well as the nature of their relationships, and the features of family life organization, among others. These perceptions are formed under the influence of various factors, including the parental family (its composition, the characteristics of relationships among its members, the level of well-being), the nature of the experiences gained within it, the level of parents' identification with their future family, gender-role identification, the specific course of adolescence, knowledge about family life obtained in educational institutions and from other sources of information (literature, social media, movies, etc.).
