Свідчення німецьких учених, мандрівників та дипломатів XVI-XVIII ст. про Україну та український народ

Abstract

Дослідження історичного шляху українського народу, його стосунків з Європою та відображення цього життя, культури та історії в західноєвропейських, зокрема, німецьких джерелах XVI–XVIII століть, є надзвичайно важливим. Також цілком закономірно, що внаслідок географічного розташування та історичних зв’язків першість належить джерелам німецького походження. Водночас для українського народу протягом тривалого часу матеріали тогочасної німецької преси, описи дипломатів, щоденники та мемуари мандрівників, які відвідували Україну, дослідження вчених, були недоступні через обмеженість виїзду за кордон, а рідкісні переклади окремих з них з’являлися переважно в Росії. Ті ж твори німецьких авторів, в яких критично висвітлювали історію Російської імперії та позитивно історію України, як правило, не перекладали. Саме тому в нових історичних умовах виникає необхідність повернення українському народові його історії в усій її повноті без обмежень, спотворень і фальсифікації. Ця робота допоможе відновити довіру до української історії та зрозуміти, як німецька нація сприймала історію України у XVI–XVIII століттях. Мета дослідження – аналіз групи джерел німецького походження XVI-XVIIІ ст. про Україну та українців, як «летючі листки», щоденникові записи учасників посольств, мандрівників та перші наукові дослідження.