Мовні засоби репрезентації художнього простору в романі Вільяма Ґолдінґа «Спадкоємці»

Abstract

Простір є однією з найважливіших категорій як реальної, так і художньої мовної картини світу. Він систематизує уявлення людини про навколишній світ і виражає індивідуально-естетичну природу художнього сприйняття дійсності. Особливого значення просторові відношення набувають у художніх творах притчового та алегоричного спрямування, зокрема у творчості визнаного майстра англійської інтелектуальної прози Вільяма Ґолдінґа. Мета роботи – визначення мовностилістичних особливостей моделювання художнього простору в тексті роману В. Ґолдінґа «Спадкоємці».