Аннотации:
Творчість Івана Франка є репрезентативною для української літератури та літературної мови кінця ХІХ – початку ХХ століття, адже в ній поєднано як східноукраїнський, так і західноукраїнський мовно-літературний варіант. Однією з провідних сфер художнього доробку письменника виступає сатира, що в його інтерпретації стає дієвим інструментом політичної полеміки та суспільного осмислення. Сатиричні тексти письменника вирізняються ідейною наснаженістю й високою художньою майстерністю. Мета роботи – виявити особливості семантичної структури номінацій осіб і простежити їхні стилістичні функції у творах Франка сатирично-гумористичного характеру.
