Abstract:
У мовній системі фразеологізми посідають особливе й самостійне місце. На відміну від інших одиниць мови, вони функціонують як стабільні словесні комплекси, що відтворюються у готовому вигляді й виступають цілісними за значенням утвореннями із фіксованою структурою та постійним складом. Мета роботи полягає в описі семантичних і структурних характеристик українських фразеологізмів із компонентом онімом, а також у визначенні основних відономастичних значень власних імен у фразеологічній системі.
