Abstract:
Благодійницька діяльність в Україні розвивалася майже безперервно ще з Х століття і залишається важливою й по наші дні. Така соціальна активність людей виражалася у різних формах – меценатстві, філантропії та волонтерстві, – й поступово почала набувати певних рис, які врешті перетворились на своєрідну традицію. Благодійництво було не лише яскраво вираженим у періоди бездержавності, а й стимулювало розвиток національного мистецтва, ідентичності та інших духовних і матеріальних цінностей, зрештою ставши постійним елементом суспільної культури українців. Мета роботи – висвітлення вважливості збереження й розвитку української традиції благодійництва та її репрезентація для здобувачів освіти на уроках історії України.
