Abstract:
Бурхливі зміни політичних конфігурацій міжнародною кон’юнктури знаходять своє відображення у закономірностях перебігу політичного процесу. Сталість політично-економічних зв’язків ключових міжнародних акторів та стабільність розподілу функціональних прерогатив між провідними гравцями глобального політичного простору перебувають під тиском і знаходяться на порозі суттєвих змін. Відкрита конфронтація національних інтересів впливових суб’єктів міжнародного політичного простору провокує реформування загальноприйнятого балансу політичних цінностей та економічних преференцій у міждержавних відносинах, пришвидшуючи модифікацію однополярної архітектоніки міждержавного устрою з превалюванням західного політичного табору. Становлення економічної потужності КНР, стрімкий розвиток країн Сходу, агресивна активізація зовнішньополітичної діяльності РФ створили передумови для часткової децентралізації владно-політичних ресурсів в міжнародних масштабах. В контексті зазначених перипетій, у статусі центрального об’єкта різноманітних аналітичних досліджень позиціонують відносини РФ з ЄС, які за останній період стали одним із основних середовищ розгортання міжнародного політичного процесу. Об’єктом дослідження є міжнародний вимір національних відносин у глобальній світобудові. Предметом дослідження виступають актуальні тенденції взаємодії ЄС та РФ в контексті трансформації міжнародних політико-економічних конфігурацій. Основною гіпотезою дослідження є наукове припущення про те, що український фактор та безпекові аспекти знаходяться в основі подальшого розгортання російсько-європейської взаємодії та визначають напрями формування архітектури міжнародних відносин у регіоні. Мета і завдання дослідження. Головна мета дослідження полягає у системному аналізі особливостей розгортання російсько-європейських відносин в рамках перерозподілу зовнішньополітичних інтересів провідних акторів міжнародної політики.
