Короткий опис(реферат):
Неоднозначність у визначенні вказаного виду режимів спричинила виникнення концептуальної плутанини, за якої дослідники, аналізуючи ці політичні режими, вдаються до різних означень, які містять завуальований підтекст авторитаризму: «неповна демократія», «керована демократія», «напівдемократія», «напівавторитарний режим», «змагальний авторитаризм», «новий авторитаризм», режим «керованого плюралізму», режим «безплідного плюралізму», режим «домінуючої влади» тощо. Подібну ситуацію можна пояснити відсутністю єдиного теоретико-методологічного підходу стосовно аналізу як авторитарного політичного режиму загалом, так і гібридних форм політичних режимів зокрема. Саме така неоднозначність в підходах до концептуалізації категорії авторитаризму зумовлює необхідність та актуальність вироблення чіткої методологічної стратегії щодо аналізу цих політичних режимів. Звернення до неї допомогло б, по-перше, подолати певну методологічну невизначеність, характерну для дослідження цього типу режимів; по-друге, точно та об’єктивно ідентифікувати належність певної країни до згаданої категорії режимів; по-третє, розробити емпірично адекватну та теоретично обґрунтовану класифікацію цих режимів. Крім того, вироблення чіткої методологічної стратегії дослідження проміжних форм політичних режимів дасть змогу відповісти на ті питання, які неодмінно виникають у контексті емпіричного аналізу особливостей перехідних процесів у пострадянських країнах, у тім числі в Україні: наскільки глибокими та ефективними виявилися процеси лібералізації та демократизації в цих країнах; якою є спрямованість вектора їхнього суспільно-політичного розвитку (в бік демократії чи авторитаризму?), чим є сформовані в цих країнах гібридні форми політичних режимів – нестабільними та недовготривалими ситуаціями, в яких тимчасово «заклинило» перехід від авторитаризму до демократії, чи усе ж таки новим, гібридним типом політичних режимів, який є рівнозначним, у імовірнісному плані, з демократією результатом переходу від авторитаризму? Мета та завдання дослідження. Метою магістерської роботи є дослідження теоретико-методологічного інструментарію аналізу категорії авторитарного політичного режиму (режимів) у класичному і сучасному варіантах.