Abstract:
Завдяки проведенню вдалої державної політики султанів, маленький османський бейлик став величною Османською імперією. Правителі приєднували величезні території та встановлювали там порядки, які допомагали краще керувати цими землями. Найяскравішими стали завоювання останньої третини XV – першої половини XVI століть. За ці роки володарі держави здійснили багато важливих походів у Південно-Східну та Центральну Європу, воювали в Малій Азії та у Північній Африці, вигравали морські битви у Середземномор’ї. На думку більшості істориків, на середину XVI ст. імперія досягла свого найбільшого розквіту. Експансія зачепила багато націй та народностей, як християнських так і мусульманських. Важливо вияснити значення ідеологічно-релігійного чинника, з’ясувати роль ісламу в експансії, сутність якого християнами і мусульманами сприймалась по-різному, адже вони намагалися захистити цінності саме своєї віри. Тому значення експансії важко переоцінити, а його вивчення відкриває багато сторін з життя захоплених країн, допомагає з’ясувати її вплив на їхній суспільний розвиток. Мета дослідження - дослідити експансію Османської імперії останньої третини XV-першої половини XVI ст, а також вияснити її значення для розвитку імперії та завойованих нею народів.
