Abstract:
Взаємини Русі і Золотої Орди завжди привертали увагу фахівців. Це не дивно, адже тривалий період залежності руських: українських, російських, білоруських князівств від монголів – один з найдраматичніших в історії Східної Європи. Особливо це стосується періоду 1263-1327 рр., який по праву можна назвати «темними десятиліттями» історії. Монгольська навала застала Русь в стані політичної нестабільності. У першій третині XIII ст. на Русі існувало дванадцять територіально-політичних утворень, земель, якими управляли князі – представники княжого роду Рюриковичів. Князям не вдалося домовитися навіть перед обличчям монгольської загрози. Напад монгольської армії на Північно-Східну (1237-1238 рр.) і Південну (1239-1241 рр.) Русь призвели до розгрому руських державних утворень і втрати ними політичної незалежності. Сюзеренами руських князів стали монгольські імператори – правителі Монгольської імперії з центром у м. Каракорум. Мета роботи – дослідити і реконструювати основні етапи та особливості васальної залежності руських князівств від ординських ханів протягом 1237-1480 рр.
