Abstract:
1654-1655 рр. – це незначний в часовому вимірі відрізок Української національної революції, який в той же час характеризується подіями, що з часом стали більш масштабнішими і які в значній мірі виявилися лакмусовим папірцем того, що відбувалося на теренах молодої української держави. Адже саме в цей час держава Богдана Хмельницького, незважаючи на укладений договір про протекцію з Москвою, продовжувала стікати кров’ю у боротьбі за незалежність. Розуміючи всю складність внутрішньоекономічної, соціальної та зовнішньополітичної ситуації, Богдану Хмельницькому доводилось не лише активно діяти, шукати виходу із становища, реагувати на загрози, що виникали, а й потрібно було самому створювати проблеми своїм ворогам. І хоча козацька Україна в 1654 – на початку 1655 рр. ще мала внутрішні сили протистояти натиску з боку Речі Посполитої, але, на зовнішньополітичному фронті оточена ворогами та майже позбавлена допомоги від союзників, вона в значній мірі залежала від допомоги московської держави, налагодження союзницьких відносин із Швецією, Семигороддям, Молдавією, Валахією. Польська армія восени 1654 р. вторгнулася на територію козацької України з метою її ліквідації. Все це переконливо доводить, що даний хронологічний період є надзвичайно важливим для усвідомлення політичних процесів, що відбувалися у козацькій Україні в другій половині ХVII ст. Мета дослідження полягає в з’ясуванні причин, ходу та наслідків військової кампанії восени 1654 – весни 1655 рр. проти козацької України.
