Аннотации:
Зважаючи на історичні корені українського народу, вважаємо особливо актуальним дослідження фізичного виховання Київської Русі. Київська Русь (ІХ-ХІІ ст.), а згодом і Галицько-Волинське князівство (XII-XIV ст.) були майбутніми державними утвореннями з високорозвиненим виробництвом, освітою, медициною, військовою справою. Окремі аспекти фізичної підготовки у Київській Русі були висвітлені у наукових працях. У дисертації В. Старкова на основі фольклорних даних прокласифіковано окремі різновиди давньоруських вправ побутового, змагального та військово-прикладного спрямування. У працях Є. Приступи досліджено педагогічні аспекти народної фізичної культури українців. Предметом дослідження Я. Тимчака була військово-фізична підготовка в Україні IX-XVIII століть: порівнювалися системи військово-фізичної підготовки воїнів періоду Київської Русі та доби козаччини. Ігрова культура слов'ян проаналізована у працях А. В. Цьося. Водночас ці дослідження лише епізодично висвітлюють сутність фізичного виховання у Київській Русі. Таким чином, актуальність дослідження зумовлена необхідністю комплексно дослідити, обґрунтувати та розробити шляхи використання традицій тіловиховання у навчально-виховному процесі сучасної школи. Мета дослідження – розкрити традиції фізичного виховання у Київській Русі та розробити шляхи їх використання в освітньому процесі загальноосвітньої школи.
