Abstract:
Сучасний волейбол характеризується атлетичністю гри, швидкою зміною ігрових ситуацій, в яких вирішальними показниками є: можливість виконати сильний нападаючий удар, поставити високий блок, прийняти сильну подачу, підстрахувати своїх партнерів. Причому, все це відбувається при постійному єдиноборстві з суперникам на тлі ліміту часу володіння м’ячем, де кожна помилка гравця або команди карається штрафним очком. Сучасні правила гри у волейбол примушують тренерів підбирати в команди гравців високого зросту з розвиненою швидкістю реакції і технікою виконання ігрових прийомів, що обумовлюють стабільність проведення тактичних дій. Мета роботи – експериментально обгрунтувати методику розвитку швидкісно-силових якостей, засновану на обліку вікових особливостей учнів 12-13 років, які займаються в шкільній секції з волейболу на етапі початкової підготовки. У основі даного наукового дослідження лежало припущення про те, що ефективність учбово-тренувального процесу учнів 12-13 років, які займаються в шкільній секції з волейболу підвищиться, якщо на етапі початкової підготовки розвиток швидкісно-силових якостей здійснюватиметься шляхом комплексного підходу з оптимізацією складу засобів і методів навчання на основі обліку анатомо-фізіологічних особливостей організму дітей 12-13 років.