Abstract:
Процес спортивної підготовки проводиться за трьома взаємопов'язаними та взаємообумовленими напрямками – виховання, навчання та підвищення функціональних можливостей організму спортсменів і реалізується на практиці через фізичну, технічну, тактичну, психологічну теоретичну та інтегральну види підготовки. У результаті комплексного використання усіх видів підготовки спортсмени набувають підготовленості. Розподіл спортивного тренування на умовно самостійні види підготовки дозволяє впорядкувати уявлення про його структуру, систематизувати методи, засоби, розробити систему педагогічного контролю й управління процесом спортивного удосконалення. Підвищення рівня технічної підготовленості важкоатлета, коли резерви збільшення інтенсивності й обсягу тренування практично вичерпані, можливе лише шляхом оптимізації самої методики навчально-тренувального процесу. Це вимагає об'єктивного контролю рівня технічної підготовленості, техніки виконання фізичної вправи і своєчасної їх корекції. Таким чином, удосконалення технічної підготовленості, підготовки і засобів її контролю у важкоатлетів є актуальним питанням олімпійського і професійного спорту. Мета дослідження ‒ оптимізація технічної підготовленості важкоатлетів високої кваліфікації на основі модельних характеристик різних груп вагових категорій.
