У статті висвітлено результати теоретико-емпіричного дослідження ролі психологічного конструкта «Я-інші» у формуванні конфліктної поведінки студентів. Динамічне поєднання в психіці студента образу «Я» і образу «Інших» віддзеркалює процес його міжособистісних взаємин, у тому числі у випадках конфліктних зіткнень. Образ «Я» і образ «Інші» утворюють пару тісно пов’язаних полярних психічних явищ, що функціонують у міжособистісних відносинах подібно до сполучених посудин. Для їх позначення ми скористалися терміном конструкт «Я-Інші». Внутрішня будова конструкту «Я-Інші» визначено через співвідношення між рівнями потреби студентів у спілкуванні та їх самооцінки. Потреба в спілкуванні відображає спрямованість особистості студента на інших, чим вона вища, тим більш домінантною є складова «Інші» у структурі конструкту. Рівень самооцінки свідчить про ступінь зосередженості особистості на власному «Я». Встановлено, що коефіцієнт рангової кореляції Спірмена між значеннями потреби студентів у спілкуванні - з одного боку, та їх самооцінки - з іншого, дорівнює 0,48, що свідчить про прямий і статистично значущий на рівні 0,01 зв’язок. З огляду на те, що оціночні шкали рівня потреби студентів у спілкуванні та їх самооцінки є різноспрямованими, цей зв'язок слід інтерпретувати як зворотний, тобто чим вищою є потреба студентів у спілкуванні, тим нижчою є їх самооцінка. Зв’язок між рівнем потреби в спілкуванні та рівнем самооцінки у гендерних підвибірках носить той же характер, що і у всій вибірці. Складові конструкту «Я-Інші» (рівні потреби студентів в спілкуванні та їх самооцінки) знаходяться в динамічному поєднанні між собою - зростання однієї з них супроводжується зниженням іншої. Зростання-зниження рівня потреби в спілкуванні відповідає зниженнюзростанню рівня самооцінки, зростання-зниження орієнтованості на інших супроводжується зниженням-зростанням спрямованості на себе. Виділено три різновиди структури конструкту «Я-Інші» у студентів: з домінантою на інших (високий рівень потреби в спілкуванні та низький рівень самооцінки - 10% досліджуваних студентів), з домінантою на собі (низький рівень потреби в спілкуванні та високий рівень самооцінки - 16 7%), з гармонійним поєднанням обох складових (середній рівень потреби в спілкуванні та середній рівень самооцінки - 73,3%). Представникам структури з домінантою на собі властиво вибирати стиль співпраці в якості способу подолання конфлікту, структури з домінантою на інших - стиль уникнення, гармонійної структури - компроміс. Особливості структури конструкту «Я-Інші» помітно впливають на вибір студентами таких стилів конфліктної поведінки, як уникнення (якщо послаблена складова «Я», тобто самооцінка низька, а потреба в спілкуванні - висока) і співпраця (якщо послаблена складова «Інші», тобто самооцінка висока, а потреба в спілкуванні - низька). Відсутність значущих кореляцій свідчить, що конструкт «Я-Інші» практично не впливає на вибір студентами стилів суперництва, компромісу і пристосування. Студенти з високою самооцінкою є найбільш розсудливими, раціональними у виборі стилів конфліктної поведінки. Чим вище самооцінка, тим частіше студент вдається до стратегії діалогу. Спосіб реагування на конфлікт студентів з високим рівнем потреби в спілкуванні є переважно емоційним, обумовленим страхом перед руйнуванням взаємин, бажанням бути прийнятим, заслужити схвалення, викликати емоційно-позитивні реакції опонентів. Вибір стратегії уникнення найбільш властивий для студентів з високою потребою в спілкуванні. Водночас, діалог студенти обирають тим рідше, чим нижчою є їх потреба в спілкуванні. Не виявлено статистично значущих зв’язків складових конструкту «Я-Інші» зі стратегією боротьби, тобто рівень самооцінки і рівень потреби в спілкуванні істотно не позначаються на використанні студентами суперництва в конфліктних ситуаціях. Перспективним етапом дослідження є поглиблене вивчення психологічних чинників вибору студентами стилів суперництва, компромісу, пристосування і стратегії боротьби як шляхів подолання міжособистісних конфліктів. Також отримані результати можуть стати основою для подальшої розробки індивідуалізованих програм оптимізації конфліктної поведінки студентів з урахуванням особливостей властивої для них структури конструкту «Я-Інші».
The article considers the results of the theoretical & empirical study on links between the “Me-Others” construct and the peculiarities of students’ conflict behaviour. The study idea was based on the fact of dynamic combination between self-image and an image of “Others” in the student’s psyche. They both reflect and influence her/his interpersonal relations, including the conflict clashes. These images form a pair of closely related polar psychic phenomena, which act during interpersonal relationships like connected receptacles. Therefore we have named these images as the “Me-Others” construct. The internal structure of such “MeOthers” construct can be revealed taking into account the ratio between of students’ communicative needs and their self-esteem. Communicative needs reflect a student’s focus on other people. The higher is his/her communicative need, the more dominant is the “Others” component in his/ her “Me-Others” construct. Self-esteem shows the degree of a person’s concentration on her/his own Self, it. designates importance of the “Me” component. The Spearman rank correlation coefficient between the students’ communicative needs and their self-esteem is equal to 0.48, i.e. there is a significant correlation. Taking into account that the diagnostic scale of students’ communicative needs is direct, but the diagnostic scale of their self-esteem is negative we have made the conclusion about inverse correlation. The higher level of students’ communicative needs is, the lower level of their self-esteem is. The correlation between communicative needs and self-esteem for the gender subsamples is the same as that for the total sample. The components of the “Me-Others” construct (students’ communicative needs and their self-esteem) are dynamically interconnected. The growth of one of them correlates with the decrease of the other. Growth-lowering of communicative needs corresponds to lowering-growth of self-esteem. Three types of “Me-Others” construct structures are highlighted in the article. The first type is the structure where the “Others” component dominates. Such students have high communicative needs and low self-esteem. It takes 10% of the sample. The second one is the structure where the “Me” component dominates, i.e. such students have low communicative needs and high self-esteem (16,7%). The third one is the harmonious ratio of both components (average levels both of communicative needs and self-esteem). The third type takes 73.3% of the sample. The students with the “Me” dominated structure as a rule choose cooperation as a conflict management style. The avoidance style is typical at the representatives having the “Others” dominate structure and the style of compromise is typical for the students with the harmonious “Me-Others” structure. The peculiarities of the “Me-Others” construct structure influences significantly on the students’ choice of such behavioural styles at conflict as avoidance (“Me” is less important, selfesteem is low, communicative needs are high) and cooperation (“Others” are less important, self -esteem is high, communicative needs are low). Absence of significant correlations suggests that the “Me-Others” construct practically does not affect the students’ choice of competing, compromising and accommodating styles. Students with high self-esteem are the most moderate, rational in choosing the behavioural styles at conflicts. The higher self-esteem is, the more often student uses dialogue strategy. Students with high communicative needs respond to a conflict mainly emotionally, which is determined both by their fear of relationship breaking and their desire of affiliation, emotional positive attitudes, approval, encouragement, etc. Students with high communicative needs use, as a rule, the avoidance strategy. However the less often students choose a dialogue, the lower is their communicative need. There are not statistically significant correlations between the “Me-Others” construct components and the struggle strategy, i.e. the self-esteem and communicative needs do not affect significantly the students’ use of competition in conflict situations. The next study will be aimed at revealing of inner psychological factors influencing students’ choice of the competing, compromising, accommodating styles and struggle strategy as ways of interpersonal conflict management. Also, the obtained results can create the basis for the individualized programs of students’ behaviour optimization at conflicts, taking into account the peculiarities of their “Me-Others” construct structure.