Abstract:
У лінгвістиці заперечення і протиставлення є одними з основних, найзначущіших категорій. Будучи базовою розумовою операцією, заперечення є важливою категорією мови. Універсальність заперечення визначається прагненням людини диференціювати реальність та відображення цього процесу в мові. У лінгвістиці заперечення часто розглядається як елемент сенсу речення, який вказує на зв’язок між компонентами речення, які насправді не існують, або що стверджувальне речення ідентифікується мовцем як помилкове. Мета роботи полягає у визначенні комунікативно-когнітивних особливостей функціонування заперечення в пісенному дискурсі.
