Аннотации:
В історіографії проблем Гетьманщини XVII – XVIII ст., очевидно, мало знайдеться постатей, яким так мало історики приділяли уваги, і оцінки яких були б настільки принизливими, як гетьман Лівобережної України Іван Скоропадський. Поширеною стала думка про його слабкий характер та безвольність. Часто цитувалася фраза, що за часів Скоропадського не він управляв країною, а його дружина Настя. Однією з причин такого ставлення як сучасників, так і істориків було те, що саме Скоропадському доля призначили роль опонента Івана Мазепи, того, кого цар Петро І обрав як противагу бунтівному гетьманові. Відтак, Скоропадський уособив в собі відмову від державницьких прагнень тих сил, які репрезентував собою Іван Мазепа, він став уособленням покори, підданства Росії. Його життя і правління були сповнені трагізму. Опинившись в безвиході, під жорстким контролем з боку російської влади, в кінці кінців він не витримав цього, що й спричинило його смерть. Метою дослідження є об'єктивне змалювання соціально-політичного портрету гетьмана Івана Скоропадського, визначення його ролі в українській історії.
