Аннотации:
Останнім часом у країні чітко визначилась негативна тенденція погіршення здоров’я підростаючого покоління, а також зниження рівня його рухової активності. Тому у фізичній культурі у сфері освіти можна прослідкувати тенденцію до спортивно-видової орієнтації фізичної культури і в загальноосвітніх навчальних закладах, і в закладах вищого рівня акредитації – інститути, університети, академії. Дослідження, присвячені вивченню питання ефективності впровадження методик східних одноборств в систему урочних та позаурочних занять студентів, провели: В. О. Гаврилюк (на прикладі тхеквондо), І. В. Угніч (на прикладі карате), О. В. Циганок (на прикладі карате). Проте актуальною залишається проблема пошуку можливості застосування в процесі фізичної культури боротьби дзюдо як засобу самовдосконалення студентської молоді та розвитку рухових здібностей. Існуючі дослідження присвячено вивченню різноманітних аспектів, серед яких теоретичні основи, науково-методичні проблеми спортивних єдиноборств, методичні програми та практичне застосування в професійному спорті. Розгляд літератури з проблеми організації фізичної культури студентської молоді показав недостатню кількість досліджень, пов’язаних із застосуванням саме засобів дзюдо, що дозволяє вирішити не тільки завдання програми «Фізична культура», але і сформувати в студентів життєво необхідні рухові уміння та навички, забезпечити різнобічний розвиток фізичних якостей, а також сформувати стійкий інтерес до занять фізичними вправами. Мета дослідження – полягає в теоретичному обґрунтуванні, розробці та впровадженні програми з використанням засобів одноборств та її впливі на фізичну підготовленість студентів.
