Abstract:
Відданість Свіфта роману як жанру, який може увібрати в себе всю складність людської свідомості, а також дилем, з якими стикається людина протягом життя, дозволяє йому поєднувати моральні імперативи реалізму XIX століття з фрагментованими історіями відчуження, типовими для модернізму, і сумнівом у репрезентативній характеристиці сучасної художньої літератури. Складна психологія персонажів Свіфта передається через нелінійне зіставлення спогадів, оповідальні прийоми, які сприяють поліфонії, зміні стилю, тону та фокусу в оповіданнях від першої особи, а також дають нове життя класичним сюжетам та міфологічним мотивам. Мета даної робити полягає у дослідженні творчості Грема Свіфта для виявелення принципів та закономірностей часопросторової організації романів письменника.
