Abstract:
Література жахів (англ. Horror literature, horror fiction), дослідженням якої займаються зарубіжні літературознавці (М. Касл, М. Класен, Н. Керол, Г. Ф. Лвкрафт, Д. Стрінаті, Т. Тодоров та ін.), та вітчизняні науковці (О. Е. Артемьєва, Є. В. Жаринов, Т. М. Тимошенкова та ін.), є одним із парадоксальних жанрів фантастичної літератури, оскільки, маючи справу з надприродним, чудесним і фантастичним, приваблює тими елементами й емоціями, які в повсякденному житті є відштовхувальними й огидними. Говард Філліпс Лавкрафт в своїй творчості поєднав два абсолютно незалежних жанра: хорор і наукове фентезі. Його по праву можна назвати "батьком жанру даркфентезі". У свою чергу, він черпав натхнення у таких авторів як Едгар Алан По і лорд Дансені. Актуальність тематики магістерської роботи зумовлена назрілою потребою комплексного теоретичного осмислення особливостей стратегічної організації художнього наративу та специфіки читацької рецепції жахливого, уточнення категоріального апарату із застосуванням новітніх дослідницьких методів, наявних напрацювань сучасної наратології й їхньої інтеграції до українського літературознавчого дискурсу. Мета магістерської роботи – розкриття специфіки і становлення жанру хорор в творчості Г.Ф.Лавкрафта.
