Аннотации:
Кожна епоха несе з собою своє розуміння ідентичності особистості. Крім самоідентифікації як індивіда, особистість схильна ідентифікувати себе з певними спільнотами. Так уже влаштована людина, це один із проявів її постійного прагнення структурувати світ (що, своєю чергою, випливає з антиентропійної природи людини – найбільш у цьому сенсі визначної зі всієї безлічі антиентропійних систем, що називаються життям). Подобається це комусь чи ні, людина свідомо і підсвідомо ділить інших представників власного біологічного виду на «своїх» і «чужих», і зробити з цим нічого не можна – така програма закладена глибоко, на рівні інстинктів. Строго кажучи, ідентичність – це частина самосвідомості особистості, яка формується відчуттям приналежності до тих чи інших соціальних груп. Проблема ідентичності людини, пізнання та розуміння себе завжди була серед найважливіших та найскладніших проблем гуманітаристики, адже там, де об’єкт та суб’єкт вивчення тотожні, складно досягнути та зберегти дослідницьку неупередженість, знайти однозначну та універсальну відповідь. Метою цієї роботи є виявлення лінгвальних засобів означування національної ідентичності та встановлення особливостей їхнього текстового втілення в сучасних англомовних творах художньої літератури.
