Abstract:
Потрясіння, через які проходить Америка в останній час, набули вкрай серйозного масштабу. Кадри зіткнень і пожеж заполонили випуски новин по всьому світі. І хоча теперішні зіткнення є реакцією на проблеми, які завжди існували в США, протестів такого характеру Америка не бачила вже більш ніж п’ятдесят років. Насамперед, зрозуміло, слід говорити про расову проблему, яку часто називають «першородним гріхом» Америки. Неможна не відзначити помітного прогресу у вирішенні расової проблеми за останні десятиліття. Але хоча багато афроамериканців отримали можливість здобути хорошу освіту, а деякі з них поступово опинилися на помітних посадах, проблема нікуди не ділася. На тлі усіх цих заворушень якось осторонь опинилася, як на наш погляд, більш болісна проблема – проблема геноциду корінного населення Америки, який не лише відбувався упродовж століть, але й досі продовжується у США. Однак зростання національної свідомості висунуло на перший план проблему власної культурної традиції молодої країни. Як зазначає дослідник творчості Г. Лонгфелло В.І. Новиков, у пошуках її історичного коріння американські письменники звернулися до минулого. А Лонгфелло поставив собі за мету створити національний епос. Працюючи над твором, Лонгфелло глибоко вивчав індіанський фольклор, міфи, легенди, а також історію індіанських племен. Проте, окрім американської міфології, історії та фольклору, митець спирався і на інші джерела: античну міфологію – в образі Гайавати можна знайти риси Орфея, Геркулеса, Прометея, Діоніса; слов'янський фольклор – герої «Пісні про Гайавату» нагадують богатирів з російських билин та казок; скандинавську міфологію – поема побудована, як «Едда». Мета роботи – визначити,яким чином реалізується проблема національної ідентичності та дослідити специфіку міфологізму у творі Г. Лонгфелло «Пісня про Гайавату».
