Аннотации:
В останні десятиліття в сучасному літературознавстві спостерігається суттєве зростання наукового інтересу до епістолярного жанру. Особливість цього процесу – залучення до сфери аналізу малодосліджених раніше листів українських авторів, замовчуваних або заборонених за радянських часів. Насамперед, це стосується епістолярної спадщини митців розстріляного відродження, української діаспори та мистецького доробку представників шістдесятництва. Яскравим і не до кінця дослідженим зразком епістолярної спадщини шістдесятників є епістолярний доробок В. Стуса. Незаперечна мистецька, культурологічна та біографічна його цінність сприяла появі серйозних досліджень епістолярних текстів автора, спробі ґрунтовного вивчення своєрідності Стусового листування та визначення його місця в творчій спадщині митця. Відтак, існує потреба глибокого та різноаспектного вивчення епістолярного доробку митця, із врахуванням його мистецької цінності, складного контексту та індивідуальності тлумачення поетом явищ, належних до сфери моралі і мистецтва. Мета роботи – дослідження етико-естетичних засад епістолярію В. Стуса у комплексному вивченні епістолярної спадщини митця.
