Abstract:
Богдан Сильвестрович Лепкий – представник нової генерації українських національних провідників, що вийшла на історичну арену в кінці XIX - на початку XX століть. Донині типовою була думка, що Б. Лепкий ніколи не був борцем, як наслідок – його характеризували більше як сентиментального лірика. Проаналізувавши світогляд діяча в історичному розвитку, можна впевнено сказати, що перед нами яскравий приклад лицаря-борця за українську національну ідею, речника визвольної ідеології та творця нової української духовності. Стильова домінанта письменника еволюціонує від елегійного смутку, туги, журби до мажорного, оптимістичного тону утвердження ідеї вільної, незалежної Батьківщини. Митець зачіпає важливі суспільні проблеми, над якими одвічно працюють літератори: намагання людини змінити ситуацію, в якій вона опинилася, зробити цей світ добрішим і досконалішим, відрізнити добро від зла, полегшити життєві випробування. Недостатня, епізодична розробленість проблеми дослідження елегійно-романтичних мотивів лірики Богдана Лепкого, застосування ефективних методів і прийомів аналізу поезії митця свідчать про актуальність обраної теми. Мета дипломної роботи – осмислити елегійно-романтичні мотиви у творчості Лепкого-поета, окреслити жанрову різноманітність поезії митця.
