Стафаж у західноєвропейському мистецтві XVI-XVII ст.

Abstract

Стафаж – важлива частина креслень архітектора. Але подані фасади чи інтер’єри головують в них, тому стафаж подають схематизовано, спрощено, його роль – наочно подати масштаб. Окрім стафажу архітектурна графіка використовує також і антураж, тобто зображення дерев, кущів, машин в схематизованому вигляді. Це підсилює виразність архітектурної графіки, сприяє наочності майбутньої споруди і може спонукати до створення штучного ландшафту, саду або парку. Актуальність проблеми: кожен мистецтвознавець та дослідник використовує стафаж по-різному у своїй творчості. Важливо вміти розпізнати стафаж та його вплив на розвиток різних видів та жанрів мистецтва. Дотепер стафажу, як складовій частині пейзажного мистецтва, приділялось надзвичайно мало уваги. Поза увагою дослідників також залишався цілий пласт живописних та графічних зображень, де другорядними діючими особами виступали люди й тварини, розміщені на дальніх планах. Тому виник інтерес до розгляду недослідженої проблеми, що, безперечно, виводить дану проблему у низку найактуальніших. Мета і завдання показати на прикладах творчості відомих майстрів сутність та вплив стафажу на західноєвропейське та українське мистецтво.